Ірина Янісевич, учитель-методист, директор ЗОШ І–ІІІ ступенів № 4 м. Славути Хмельницької області

Перед сучасним учителем стоїть завдан-

ня розвитку стійкого інтересу учнів до

навчання, до знань, підготовки до ціле-

спрямованої та самостійної пізнавальної діяль-

ності. Розв’язуванню цього завдання сприяє

використання так званих активаторів навчаль-

но-пізнавального простору на уроках і в поза-

урочний час. (Активатор – те, що посилює

дію чого-небудь, у цьому разі – навчально-

пізнавального процесу.)

Активність учня у процесі навчання перед-

бачає наявність у нього потреби до навчання,

створення позитивної емоційної атмосфери, що

сприяє оптимальному напруженню розумових і

фізичних сил.

У форматі навчання, розумового розвитку

особистості та виховання інтерес є сполучною

ланкою. Посилення інтересу до знань є рушій-

ною силою розвитку інтелекту та важливим

чинником формування особистості розвиненої,

соціально інтегрованої, конкурентоспроможної у

ринкових відносинах, здатної до власного вибо-

ру серед численних альтернатив, що їх пропонує

сучасне життя.

На основі опрацювання науково-педагогічної

літератури та практики роботи в школі можна

виокремити сім активаторів учнівської пізна-

вальної сфери. Розглянемо їх.

1.      «Поменше вчителя – побільше учня»

Учень як суб’єкт навчально-виховної діяль-

ності повинен працювати в режимі самостійного

пошуку та досліджень. Саме тому уроки хімії

під гаслом «Навчання як дослідження» сприяють

створенню інтелектуального поля учня.

Дослідження об’єктів (елементів, речовин, ре-

акцій, фактів, моделей, гіпотез, законів, теорій)

відбувається за алгоритмізованими «сходинка-

ми пошуку». Така алгоритмізація не применшує

учнівську допитливість і творчість, бо «навчання

як дослідження» передбачає наростання дослід-

ницького потенціалу завдяки використанню за-

вдань прогресуючої складності.

2.      «Зміна діяльності – засіб подолати нудьгу»

Використання методу досліджень дає змогу

вдало поєднувати його з активними (еври-

стична бесіда, проблемні завдання) та інтер-

активними («мозковий штурм», кейс-метод, ро-

льові та динамічні ігри, кубування) методами

проведення навчальних занять. Підтримувати

пізнавальний інтерес через зміну діяльності до-

помагають семінарські заняття, в тому числі з

використання інформаційних технологій.

Серед дослідницьких уроків завжди є місце

урокам-проектам, що дає змогу систематизува-

ти здобуті знання і сформулювати власні ви-

сновки, відзначити авторські відкриття та за-

фіксувати інтелектуальні успіхи.

3.      «Більше корисних знань»

Значущість того, що вивчається, доводжу до

відома учнів не тільки на початку курсу, теми, а

й на початку кожного уроку. Розуміння доціль-

ності знань, умінь та навичок, що їх здобувають

учні, найбільше каталізує навчальну діяльність

кожного з них, дає усвідомлення праці «не дар-

ма». Іноді використовую емоційну розповідь про

те, що трапляється з людьми, які не володіють

знаннями в ситуаціях, коли вони необхідні.

Практикую використання і психологічного

прийому «Як зацікавити учнів якоюсь зміною?».

При цьому акцентую увагу на використанні

знань у майбутній професійній діяльності та

повсякденному житті.

З метою сприяння вибору професії учнів про-

фільних класів започаткувала довготривалий

проект «Хімічний кут професій».

Значну увагу надаю допрофільній підготовці,

основна мета якої – підготувати учнів до свідо-

мого вибору хіміко-біологічного профілю. Цьому

сприяє курс за вибором «Металічні елементи та

їх вплив на здоров’я людини», розроблений у

співавторстві. Це інтегрований курс, спрямо-

ваний на формування здоров’язбережувальної

компетенції учнів.

Учні, котрі потребують хімічного зростан-

ня, мають змогу поглибити знання, відвідуючи

міжшкільний факультатив «Розв’язування роз-

рахункових та якісних задач з хімії».

4.      «Все нове – добре забуте старе»

Будь-яка інформація буде цікавою, якщо по-

єднуватиме нове з добре відомим. Чим тісні-

ше пов’язані здобуті знання та ті, що їх здо-

бувають, тим більше шансів, що навчальний

матеріал буде зрозумілим. Саме тому на уро-

ках хімії прагну актуалізувати знання учнів з

курсу природознавства. Інформаційний простір

© Янісевич І. В., 2012 природничих предметів дає змогу на багатьох

22

Передплатний індекс 74643 «Біологія і хімія в сучасній школі». – 2012. – № 3

педагогічний досвід

уроках звертатися до інших предметів (біології,

фізики, географії).

Працюючи з інтелектуальним багажем учнів,

пам’ятаю про їхні захоплення поза школою,

які достатньо гостро конкурують зі шкільними

обов’язками. Енергетичного ресурсу учнів має

вистачати на все: і на захоплення, і на вико-

нання домашніх завдань, і на збереження пра-

цездатності впродовж тижня. Де його взяти? На

допомогу приходять результати проекту «Кисне-

вий бум», що вже виборов право на життя серед

учнів. Виконуючи проект, вони переконуються,

що кисень має колосальний терапевтичний по-

тенціал, пришвидшує обмін речовин людини та

збільшує її працездатність.

5.      «Все добре в міру»

Жодне завдання не має бути занадто важким,

однак і не занадто легким – це одна з основних

умов учнівської зацікавленості. Як досягти цьо-

го? На мою думку, лише шляхом спроб та поми-

лок. Щодо спроб, то вони полягають у такому:

• навчальний матеріал будую за принципом

від простого до складного, враховуючи вікові та

індивідуальні особливості учня;

• використовую аналогії, порівняння, проти-

ставлення, виокремлення головного;

• диференціюю не тільки завдання, а й допо-

могу учневі (під час розв’язування тренувальних

вправ та задач використовую метод взаємона-

вчання учнів).

6.      «Контроль у режимі "online”»

Контроль є важливим чинником управління

навчально-виховним процесом, одним із засо-

бів підвищення ефективності пізнавальної ді-

яльності. Разом з тим, сучасна оцінка не є фік-

сатором учнівських невдач, а лише умовною

позначкою їх особистих досягнень. Практикую

різні форми контролю: тест, самостійна робота,

хімічний диктант. Під час конструювання уроку

контролю та корекції знань, умінь та навичок

добираю завдання, враховуючи рівні: репро-

дуктивний, реконструктивний, продуктивний,

творчий. Контрольну роботу складаю з ураху-

ванням усіх тих можливих учнівських операцій,

що суттєво спрощує механізм перевірки контр-

ольної роботи та її поелементний аналіз разом з

учнями. Учні завжди ознайомлені з критеріями

оцінювання.

7.      «Домінування емоційного позитиву»

Емоційний вплив – один із потужніших ак-

тиваторів учнівської зацікавленості. Позитивне

налаштування в просторі того, що вивчається,

очевидна захопленість учителя предметом не

залишають байдужими більшість учнів.

Отже, основними шляхами активізації навчально-

пізнавальної діяльності учнів є:

1) набуття учнями досвіду дослідницької ро-

боти, розвиток їхніх інтелектуальних здібностей,

дослідницьких умінь та творчого потенціалу;

2) використання активних та інтерактивних

методів активізації пізнавальної діяльності;

3) вплив та розвиток мотиваційної сфери

учня із виробленням життєвої стратегії щодо

професійного вибору;

4) дотримання психологічних закономірно-

стей опанування знаннями – від сприйняття

через усвідомлення, осмислення до теоретич-

ного узагальнення;

5) створення комфортних умов для вироблен-

ня індивідуальної освітньої траєкторії кожного

учня у форматі здобуття знань із визначеними

рівнями та критеріями, з подальшим виявлен-

ням учнівської пізнавальної самостійності;

6) результативність учня розглядається як

його особисте досягнення;

7) трансформація позитивної вчительської

енергії в учнівську.

Власний досвід переконує, що запропоновані

підходи забезпечують формування стійкої вну-

трішньої мотивації особистості до навчання, со-

ціального та професійного самовизначення.